Суди першої та апеляційної інстанції   стали на сторону  міської ради, та в задоволенні вимог позивача відмовили  у повному обсязі. Пікантності ситуації  додавало  те, що  земельні ділянки  в центрі великого мікрорайону  міста біля станції метро були виділені товариству ще у 1996 році,  і на даних земельних ділянках товариство у законному порядку збудувало два торгівельні об’єкти, в яких вже не один рік  активно здійснювало  торгівельну діяльність.  

Відмовляючи  в задоволенні позову  товариства, суд першої інстанції  зазначив в рішенні, що  хоча права Позивача є порушеними,  останній невірно обрав  спосіб захисту, і  тому  рішення суду не призведе до відновлення його порушеного  права.  

Суд апеляційної інстанції, залишаючи   в силі  рішення суду першої інстанції, зазначив в постанові,  що, оскільки додаткові угоди до договорів оренди землі про їх поновлення не були укладені сторонами у місячний термін, ці договори припинили свою дію відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі". Також суд апеляційної інстанції послався на те, що позивачем не було вчинено необхідних дій, передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі", а саме не було надіслано відповідачу додаткових угод про поновлення договорів оренди землі, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову на підставі  ст.33 Закону. 

09.11.2016 року Вищий господарський суд  України, дослідивши доводи  касаційної скарги, підготовленої адвокатами  АО "Смирнов, Тарасевич та партнери",   прийняв рішення на користь  позивача,   виніс постанову  про  скасування рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції і постановив задовольнити позов Товариства. 

Вищий господарський суд погодився з  доводами  касаційної скарги,  що  суд першої інстанції дійшов помилкового висновку  про  невірно  визначений   спосіб захисту прав,  у зв’язку з чим,   правильно встановивши фактичні обставини, суд ухвалив неправильне рішення про відмову у задоволенні позову.  

Адвокати   АО "Смирнов, Тарасевич та партнери"  переконали Вищий   господарський суд України також в  неправильності висновків й апеляційного  господарського суду щодо факту припинення дії вищезгаданих договорів оренди, оскільки мали місце такі обставини: продовження користування земельними ділянками після закінчення договорів оренди,  сплатою  орендної  плати,  відсутністю  протягом одного місяця після закінчення строку договорів листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договорів оренди землі. Визнавши, що в даній ситуації частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка регулює спірні правовідносини, є спеціальною нормою права, ВСГУ зазначив, що апеляційний суд безпідставно послався на приписи статті 31 Закону України "Про оренду землі", яка визначає   порядок припинення договору оренди.  

Адвокати АО "Смирнов, Тарасевич та партнери" позитивно оцінюють дане рішення  Вищого господарського суду та вважають, що воно  внесе  ясність  у   досить  неоднозначну практику судів щодо спорів про  поновлення договорів оренди у порядку ч.6 ст.33 Закону України  "Про оренду землі".